RU EN UA
Записаться на консультацию
Прикрепить документ
Загрузить Изменить Удалить
Очистить
Блог
Олександр Івахненко - адвокат

Специализация: міжнародний арбітраж, банківське право, спортивне право

Образование: Київський національний економічний університет, 2002

Записей в блоге: 39 Смотреть все записи

Кримінальна відповідальність за хуліганські діяння: історичний нарис. Частина 1

Поняття «хуліган», «хуліганство», «хуліганські діяння» з’явилися в нашій мові, літературі та офіційних джерелах не дуже давно – наприкінці XIX століття, але самі діяння, які охоплюються такою термінологією, мали місце на протязі усієї історії розвитку суспільства, держави і права, при цьому вони завжди оцінювалися з боку суспільства і держави як негативні явища, що певним чином відображалося й у відповідних правових джерелах.

Тому звернення до історії розвитку вітчизняного закону про кримінальну відповідальність за хуліганські діяння є важливим підґрунтям для з’ясування суті та змісту цих діянь.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Що стосується етимологічного походження вказаної термінології, то в літературі не існує єдності думок з цього приводу. Так, на думку П.І. Люблінського, вперше про хуліганів («вуличні араби») почали говорити в Америці, під якими розуміли шайки молодих людей, що мали таку суттєву  ознаку – кидали виклик закону та порядку і свої потреби задовольняли шляхом застосування насильства до будь-кого. Жорстокість, агресія, озлобленість до всіх і кожного – суб’єктивні якості цих осіб. Водночас він відзначав, що французькі знавці злочинного світу, вказуючи на притаманні хуліганам агресивність, жорстокість, глибоку аморальність, називали їх «апаші», що походить від назви одного з американських індіанських племен, яке кочувало між Техасом і Каліфорнією [1, с.38 - 39]. Відповідно до інших версій термін «хуліган» походить від двох руських слів «хулить» та «гадить» [2, с.7] або від давньоруського «хула» та французького «gens» (люди) [3, с.14], тобто хуліганами називали осіб, які бажали образити, принизити інших людей. Проте більшість юристів і лінгвістів пов’язують походження цього слова від прізвища ірландської родини злочинців Hooligan, яка проживала у XVIII столітті у південно-східної частині Лондона та відрізнялася особливим буйством та бешкетом, або від імені ірландця Holly, що організував декілька банд, які тероризували оточуючих [2, с.7; 4, с.8; 5, с.8]. Але й ще до появи цього терміну зазначені дії самі по себе визнавалися суспільно небезпечними і тягли відповідальність згідно з чинним у той чи іншій період суспільного життя законодавством. 

 

Бібліографічні посилання:

1.Люблинский П.И. Хулиганство и его социально-бытовые корни / П.И. Люблинский // Хулиганство и хулиганы: сб. под ред. В.Н. Толмачева. – М.: Издат. НКВД РСФСР, 1929. – с.38 – 62.

2.Даньшин И.Н. Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву / И.Н. Даньшин. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1971. – 192с.

3.Григорян К.В. Хулиганство по уголовному праву России: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В.К. Григорян. – М., 2010. – 26с.

4.Наклович М.Л. Кримінально-правова боротьба з хуліганством / М.Л. Наклович. – Львів: Вища школа, 1974. – 112с.

5.Налуцишин В.В. Кримінальна відповідальність за хуліганство (ст. 296 КК України) / В.В. Налуцишин. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 252с. 

08. 04. 2016
|
5
/
27
| 0 комментариев |