Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 1 лютого 2018 року по справі № 805/1779/15-а.

Верховний Суд зазначив, що підставою для відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування . 

Таким чином, норми статті 100 ПКУ, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПКУ) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПКУ).

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Верховний Суд зазначив, що в конкретному випадку підстави відстрочення боргового зобов'язання судом, передбачені статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не є вичерпними і мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.

Також, Верховний Суд у вищезгаданій постанові зазначив, що одночасне розстрочення та відстрочення виконання постанови суду суперечить положенням статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. 

За матеріалами: www.reyestr.court.gov.ua