RU EN UA
Записаться на консультацию
Прикрепить документ
Загрузить Изменить Удалить
Очистить
Блог
Марина Юр'єва - адвокат

Специализация: кримінальне право, адміністративне право, спортивне право

Образование: Національний технічний університет України, 2003

Записей в блоге: 51 Смотреть все записи

Щодо допустимості доказів, здобутих внаслідок проведених негласних слідчих дій відносно інших осіб: правова позиція Верховного Суду

недопустимість доказівЯкщо в результаті негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Такого висновку дійшла Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) у своїй постанові від 21.03.2018 по справі №751/7177/14.

В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України   обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом належним чином досліджено законність здобутих за результатами проведених егласних слідчих (розшукових) дій доказів та обґрунтовано визнано їх такими, що тримані з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та прав людини і основоположних свобод. 

Суд з'ясував, що обвинувачення виправданих по справі за ч. 2 ст. 307 КК України переважно ґрунтується на доказах, отриманих у результаті проведених негласних слідчих (розшукових) дій відносно інших осіб та в ході  здійснення досудового розслідування відносно іншої особи.

Негласні слідчі дії щодо виправданих осіб не проводились, дозвіл було надано на здійснення  оперативної закупки наркотичного засобу у  іншої особи. У матеріалах кримінального провадження  відсутня відповідна ухвала слідчого судді про використання результатів вказаних негласних слідчих дій у іншому кримінальному провадженні, як того вимагає ст. 257 КПК України, тому всі докази, здобуті внаслідок проведених негласних слідчих дій відносно інших осіб є недопустимими. 

Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до ст. 257 КПК України якщо в результаті негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. 

Викладений у виправдувальному вироку висновок про недопустимість доказів, отриманих за результатами оперативної закупки, дозвіл на здійснення якої було надано щодо іншої особи, узгоджується з наведеною позицією Європейського суду з прав людини щодо допустимості доказів, який неодноразово в своїх рішеннях наголошував, що порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

 

За матеріалами: www.reyestr.court.gov.ua/Review/72938764

 

Читайте також: Щодо законності ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення перевірки органами державного нагляду (контролю): правова проблема передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду

04. 04. 2018
|
4.9
/
8
| 0 комментариев |