RU EN UA
Записаться на консультацию
Прикрепить документ
Загрузить Изменить Удалить
Очистить
Блог
Кудрявцев Павло - керуючий партнер

Специализация: цивільне право, кримінальне право, виборче право

Образование: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003

Записей в блоге: 79 Смотреть все записи

Відповідач відшкодовує позивачу лише обґрунтований розмір витрат на адвоката: позиція Вищого господарського суду

гонорар адвокатаВищий господарський суд України у своїй постанові від 22 листопада 2017 року сформулював правову позицію щодо відшкодування витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

Так, по справі № 914/434/17 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 63699,47 грн, а також 14693,21 грн витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Судом першої інстанції позов у частині стягнення суми заборгованості задоволено повністю, однак витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, стягнені лише у розмірі 6369,95 грн. Суди апеляційної та касаційної інстанції залишили таке рішення без змін.

Вищий господарський суд України, формулюючи свою позицію, виходив із такого.

Відповідно до ст. 84 Господарського кодексу України (далі - ГПК) в резолютивній частині рішення вказується на розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Згідно з ч. 6 ст. 49 ГПК суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 48  ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до ч. 3 ст. 48, ч. 6 ст. 49 ГПК має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:

  • встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено);
  • вартість економних транспортних послуг;
  • час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
  • вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
  • наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг;
  • тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Вищий господарський суд України по справі № 914/434/17 взяв до уваги, що суди обох інстанцій встановили, що позивачем документально підтверджено, що ним було сплачено 14693,21 грн на виконання договору про надання правової допомоги в господарському процесі який, зокрема, передбачає надання правової допомоги на стадіях: досудового врегулювання господарського спору (при умові, якщо "договором" передбачений такий захід врегулювання господарського спору) та господарського процесу пов'язаного з судами першої, апеляційної і касаційних інстанцій. Тобто, цей гонорар був "фактичним". Водночас, суди, оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, встановили, що справа не потребувала затрати значного часу, відповідачем не заперечувалися позовні вимоги, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважали справедливим призначити позивачеві 6369,95 грн компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить 10 % від ціни позову. Зважаючи на те, що середня заробітна плата по Україні за місяць становить 7377,00 грн (за даними Держстату України), а середня заробітна плата у сфері юриспруденції - 9583 грн (за даними сайта (work.ua)), і позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі, Вищий господарський суд України не знайшов жодних підстав не погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що розмір гонорару, який позивач просив компенсувати, за обставин цієї справи, є явно завищеним. 

Суд касаційної інстанції погодився з тим, що в ситуаціях, подібних до ситуації в цій справі, коли справа не потребує великого обсягу юридичної і технічної роботи, визначений судами розмір компенсації на рівні 10 % від ціни позову є цілком обґрунтований та справедливий.

 

За матеріалами: reyestr.court.gov.ua

07. 12. 2017
|
5
/
7
| 0 комментариев |