UA RU EN
Записатися на консультацію
Прикріпити документ
Завантажити Змінити Видалити
Очистити
Блог
Марина Юр'єва - адвокат

Спеціалізація: кримінальне право, адміністративне право, спортивне право

Освіта: Національний технічний університет України, 2003

Записів у блозі: 17 Дивитися всі записи

Неналежні умови в місцях позбавлення волі: практика Європейського суду з прав людини

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Це чітко прописано у статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини (далі – Суд) показує, що неналежні умови утримання в місцях позбавлення волі залишаються проблемою у багатьох країнах. Наведемо найцікавіші справи вищезгаданого суду  щодо даного питання.

1.Одиночне ув’язнення: «Ілашко та інші проти Молдови та Росії» (скарга №48787 / 99)»

Суд у цій справі визнав катуванням умови, в яких утримувався ув’язнений. Зокрема:

  • перебуваючи в камері смертників, він не мав контактів з іншими ув'язненими;
  • не отримував новин ззовні, оскільки йому було заборонено вести переписку;
  • не мав права спілкуватися з адвокатом;
  • члени сім'ї не могли регулярно відвідувати його;
  • камера не опалювалась;
  • в покарання його позбавляли їжі;
  • душ міг приймати вкрай рідко;
  • відсутність медичної допомоги.

Суд дійшов висновку, що, в сукупності, подібні умови повинні бути кваліфіковані як порушення статті 3 Конвенції (заборона тортур і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) з боку Росії. Ув’язнення мало місце у Придністров’ї, однак, Суд вирішив, що ця територія перебувала під владою Росії або, щонайменше, зазнавала з боку останньої вирішального впливу.

2.Переповненість камер: Mandic і Jovic vs Slovenia (№№5774 / 10 і 5985/10) і Strucl and others vs Slovenia (№№5903 / 10, 6003/10 і 6544/10).

По цій справі Суд визнав порушенням статті 3 Конвенції перебування ув’язнених протягом кількох місяців у камерах, де на кожного ув'язненого припадало по 2,7 кв. м площі, а середня температура в серпні досягала 28 °C. До того ж, більшість часу заявники змушені були проводити в камерах.

На думку Суду, труднощі, яких зазнали заявники, перевищили неминучий рівень незручностей, властивих позбавленню волі.

3.Примусове годування: «Невмержицький проти України» (№54825 / 00).

Євген Невмержицький провів 2 роки і 10 місяців під вартою в попередньому ув'язненні. Протягом цього часу заявник кілька разів оголошував голодування і піддавався примусовому годуванню.

У своєму рішенні Суд зазначив, що примусове годування не може вважатися таким, що принижує гідність, якщо воно необхідне для порятунку людського життя.  Проте медична необхідність такого заходу державою-відповідачем доведена не була. На думку Суду, у конкретному випадку, примусове годування було довільним заходом, а використання при годуванні наручників, розширювача для рота та гумової трубки в стравоході були рівносильні тортурам.

4.Умови утримання:  «Калашников проти Росії» (№47095 / 99).

Суд визнав,  що ніщо не вказувало на наявність у влади наміру принизити громадянина Калашникова, але ухвалив, що умови утримання під вартою в цій справі повинні бути кваліфіковані як таке, що принижує гідність, поводження, а це є порушенням статті 3 Конвенції. Серед аргументів:

  • сильна переповненість камер (на 17 кв. м розташовувалися 24 людини);
  • антисанітарна обстановка (камера була наповнена тарганами і мурашками);
  • згубний вплив зазначених вище умов на здоров'я і благополуччя заявника (будучи оточеним людьми, що палять, він сам змушений був стати пасивним курцем,  придбав різні шкірні захворювання і грибкові інфекції, внаслідок чого позбувся нігтів на руках і ногах);
  • тривалість його перебування в таких умовах.

З приводу переповненості камер Суд підкреслив, що Європейський комітет з питань запобігання катуванням встановив розмір в 7 кв. м на ув'язненого в якості приблизного, бажаного стандарту.

5.Обшук ув’язнених з повним роздяганням: Iwańczuk vs Poland (№25196 / 94).

Протягом попереднього ув'язнення заявник попросив дозволу голосувати на парламентських виборах 1993 року. Охоронці відповіли, що для цього необхідно роздягтися і дати себе обшукати. Під час роздягання охоронці кепкували над ув’язненим та ображали його вербально. Іванчук відмовися зняти нижню білизну, за що його відправили назад в камеру, не дозволивши проголосувати.

На думку Суду, поведінка охоронців повинна бути кваліфікована як поводження, що принижує гідність. Відповідно, це є порушенням статті 3 Конвенції . Суд визнав, що вимога про роздягання, зважаючи на спокійну поведінку заявника, не була виправдана необхідністю і міркуваннями безпеки.

6.Часті переведення: Khider vs France (№39364 / 05)

Заявник скаржився на умови утримання і заходи безпеки, які застосовуються до нього як до «ув'язненого, що вимагає особливого спостереження». Зокрема, на неодноразові переведення з однієї в'язниці в іншу, тривале перебування в одиночній камері і систематичні особисті огляди. Суд постановив, що мало місце порушення статті 3 Конвенції.

7.Жорстоке поводження: «Преминин проти Росії» (скарга №44973 / 04)

Переминин скаржився на жорстоке поводження з боку співкамерників, співробітників виправної установи, а також на несвоєчасний розгляд його клопотання про звільнення з-під варти.

Суд встановив в цій справі два порушення:  статті 3 Конвенції (заборона нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження) і порушення пункту 4 статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність).

26. 09. 2016
|
4.9
/
19
| 0 коментарів |