Чи відповідає нова редакція Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині призначення слідчого судді засадам судочинства?
З 1 квітня цього року в Україні почала діяти нова автоматизована система документообігу суду, яка регулюється Положенням, затвердженим Радою суддів України 11 листопада 2024 року № 39.
Отже, Положення прописано некоректно. Якщо збори суддів не визначать іншого порядку, то:
• Перша справа у слідчого судді визначається за загальними принципами (п. 2.3.36–2.3.38) — ну, типу випадковість, навантаження, спеціалізація, усе як у підручнику.
• Інші справи автоматично розписуються на того ж самого суддю (п. 2.3.39.1) — бо навіщо морочитися з новими, коли є один “щасливчик”?
І тепер ключове питання: чи відповідає це засадам судочинства?
Застереження!! Дана стаття містить іронію, яка не має на меті когось образити, а використана як літературний прийом для виразності та своєрідності тексту.
Отже розбираємо по поличках
1. Загальні принципи (п. 2.3.36–2.3.38): Випадковість? Чудово! Навантаження суддів? Прекрасно! Спеціалізація? Просто мрія! Але чи достатньо цього, щоб гарантувати неупередженість? Ну, на папері виглядає красиво, а на практиці — як лотерея: пощастить із суддею чи ні. А якщо “випадковість” раптом виявиться не такою вже випадковою?
2. Прив’язка до одного судді (п. 2.3.39.1): О, це просто геніально! Одна справа пішла до судді, а за нею — всі інші справи у тому ж провадженні. Зручно, послідовно, економно! А головне — який простір для фантазії!
3. Зловживання: Це сценарій для корупційного блокбастера! Однак чи не буде воно застосовуватись у після змін. Адже перше призначення — випадкове, а далі — усі справи в одних руках. Один суддя стає головним у маленькому провадженні. Ефективність — 100%.
Іронічний вердикт
Так, звісно, це повністю відповідає засадам судочинства! Бо що може бути справедливішим, ніж віддати всі справи одному судді, який точно буде неупередженим? Економія часу, сил і, можливо, нервів — ну хіба не краса?
Але якщо без жартів, то така система — це просто подарунок для корупції. Концентрація влади в одних руках, ризик маніпуляцій і повна профанація неупередженості.
Висновок
Ні, це не відповідає засадам судочинства. Чому? Тому що:
• Концентрує владу в одного судді, а це прямий шлях до зловживань.
• Руйнує неупередженість — випадковість має бути не лише для першої справи, а для всіх.
• Створює корупційні ризики.
