Умисний обхід санкцій може коштувати до 10 років ув’язнення — Верховна Рада схвалила законопроект Президента

3 червня у Парламенті був представлений законопроект №12406 про внесення змін до Кримінального ĸодеĸсу і КПК та Заĸону «Про санĸції».

Хоча ініціатива має на меті посилити контроль за виконанням санкцій, питання застосування таких заходів до власних громадян України викликає певний інтерес і потребує зваженого підходу, адже це дискусійна тема, яка може мати різні інтерпретації.

Що передбачають зміни?

Законопроект детально визначає форми обходу санкцій, серед яких:

• набуття активів, які можуть належати особам, щодо яких застосовано санкцію у вигляді блокування майна, або їх переміщення, зміна форми чи маскування походження;
• доведення до банкрутства чи фіктивне банкрутство суб’єктів господарювання, пов’язаних із підсанкційними особами.

Запропоновані норми включають:

• Кримінальну відповідальність: за порушення чи умисний обхід санкцій передбачено штрафи від 425 тисяч до 2,04 мільйона гривень або позбавлення волі від 2 до 10 років.
• Додаткові покарання: можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися діяльністю на строк від 10 до 15 років, а в окремих випадках — конфіскація майна.
• Відповідальність юридичних осіб: штраф або конфіскація майна з можливістю ліквідації.
• Поширення дії: під санкції можуть потрапити не лише підсанкційні особи, а й службові особи, надавачі публічних послуг та треті особи.
• Спеціальні умови: давність притягнення до відповідальності не застосовуватиметься, як і для злочинів проти національної безпеки, а розслідування покладено на Службу безпеки України (СБУ).

Нова стаття 114-3 ККУ «Порушення спеціального економічного чи іншого обмежувального заходу (санкції) та/або умисний обхід санкцій» встановлює градацію покарань залежно від наступних обставин:

• Загальне порушення карається штрафом від 425 тисяч до 850 тисяч гривень або ув’язненням від 2 до 6 років із забороною на певні види діяльності на 10-15 років.
• Якщо злочин вчинено службовою особою, повторно, групою осіб чи стосується значних активів, покарання може сягати штрафу до 2,04 мільйона гривень або ув’язнення від 3 до 7 років.
• Найсуворіше покарання — від 6 до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна — загрожує організаторам злочинних груп чи особам на високих посадах, якщо йдеться про особливо великі суми.
• Також передбачено звільнення від відповідальності для осіб (крім організаторів), які до повідомлення про підозру сприяли розкриттю злочину чи припиненню діяльності злочинної групи.

Чому це потрібно?

У Комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності зазначають, що чинне законодавство не містить норм про відповідальність за обхід санкцій, що створює можливості для зловживань. Наприклад, активізація міжнародних санкцій проти Росії та пов’язаних із нею осіб потребує чітких механізмів, щоб запобігти їхньому ігноруванню. Водночас застосування таких норм до громадян України може стати предметом дискусій, адже це стосується балансу між державною безпекою та індивідуальними правами.

Міжнародна практика введення санкцій проти власних громадян

Санкції проти громадян інших країн є поширеним явищем у міжнародній практиці, особливо у контексті боротьби з тероризмом, корупцією чи порушенням прав людини. Проте введення санкцій проти власних громадян — це рідкісний і делікатний інструмент, який застосовується лише в особливих випадках.

Ось огляд практики та відповідальності за це в різних країнах:

• Сполучені Штати: У США санкції проти власних громадян можливі за законом International Emergency Economic Powers Act (IEEPA), якщо їхні дії загрожують національній безпеці. Наприклад, громадян можуть включати до списків OFAC за підтримку тероризму чи відмивання грошей. Покарання включає штрафи до сотень тисяч доларів або ув’язнення до 20 років, залежно від тяжкості порушення. Проте кожна справа підлягає судовому розгляду, що забезпечує певний рівень захисту прав.
• Європейський Союз: У країнах ЄС санкції проти власних громадян не практикуються як окремий інструмент, оскільки основний акцент робиться на іноземних суб’єктах. Проте директива 2018/1673, яка вводить кримінальну відповідальність за обхід санкцій, може застосовуватися до резидентів ЄС, включаючи громадян, якщо їхні дії сприяють порушенню режиму. Покарання варіюється від штрафів (до 5 мільйонів євро для фізичних осіб) до тюремного ув’язнення (до 5 років), але це більше стосується непрямих порушень, ніж прямих санкцій проти громадян.
• Канада: За Special Economic Measures Act Канада може вводити санкції проти власних громадян, якщо вони пов’язані з корупцією чи підтримкою іноземних режимів (наприклад, російських олігархів із канадським громадянством). Відповідальність включає заморожування активів і штрафи, а у виняткових випадках — кримінальне переслідування з ув’язненням до 10 років.
• Україна: Наразі немає широкої практики санкцій проти власних громадян, і законопроект №12406 може стати першим кроком у цьому напрямку. Це викликає питання про те, як будуть визначатися межі таких заходів і чи забезпечать вони адекватний баланс між безпекою та правами.

Ця практика показує, що санкції проти власних громадян застосовуються переважно в країнах із сильними механізмами національної безпеки, але завжди супроводжуються судовим контролем або чіткими правовими рамками. У контексті України цікаво буде простежити, як нові норми впишуться в цю тенденцію.

Що далі?

Зміни до статті 382 ККУ передбачають покарання за невиконання судових рішень про санкції — від 3 до 8 років ув’язнення. Також законопроект уможливлює спеціальне досудове розслідування (in absentia) і закріплює за СБУ розслідування таких справ. Незважаючи на амбітність ініціативи, її остаточне ухвалення та практичне застосування вимагатимуть ретельного аналізу, щоб уникнути непорозумінь чи зловживань.

Цей крок може зміцнити позиції України у боротьбі з обходом санкцій, але водночас піднімає питання про те, як нові норми впишуться в загальну правову систему та як вони вплинуть на громадян. Подальше обговорення та доопрацювання законопроекту перед другим читанням стане ключовим для з’ясування цих аспектів.